Після смерті Іоана Хрестителя на проповідницьку арену виходить новий пророк - Ісус Христос. Проте за незрозумілою логікою плацдармом для своєї проповіді замість великих центрів Він обирає глуху провінцію - Галилею. А зміст Його проповіді є мовби перейнятою естафетою від Іоана Хрестителя - про покаяння перед лицем грядущого Царства Божого. То в чому ж новизна проповіді Спасителя?
На перший погляд висловлене у Галилеї залишається непоміченим для загалу, хоч саме звідси і розпочинається проповідь Євангелія Ісуса Христа. Зрештою, суттєвої відмінності від проповіді Іоана у Нього немає: «Покайтеся, бо Царство Боже вже близько!» (Матвія 4: 17). Та чи так це насправді?
Безперечно, Іоан та Ісус говорять про Царство Боже. Різниця полягає лише в тому, що Іоан говорить про необхідність покаяння напередодні входження у це Царство, а щодо Христа, то його проповідь стає не лише закликом до духовної переміни, а й явленням цього Царства, пов'язаного з приходом Сина Божого у світ. Воно - у Христі. Воно - місце зустрічі грішника, який кається, з Богом, Який безмежно любить його і приймає у Свої обійми.
Христос не просто говорить про Царство Боже, Сам Він є маніфестацією цього Царства і всіх, хто слідує за Ним, стають претендентами на громадянство Його духовної вітчизни. Процес цього духовного державотворення завершується сходженням Святого Духа в день П'ятидесятниці, з часу якого засновується Церква Христова.
Таїнством Хрещення ми приєдналися до Христової Церкви, але маємо вийти за рамки конфесійної номінальності і актуалізувати кредит Таїнства, щоб увійти в Христове життя у всій його повноті. Цей шлях до Сіонської світлиці розпочинається зі сходження на Голгофу через покаяння, до якого закликає на початку Своєї проповіді Божественний Провідник - Ісус Христос.
