Хрещенням ми, зазвичай, звикли означувати очищувальне омовіння, що визволяє того, хто омивається, від наслідків вчинених ним гріхів. Проте сьогоднішня подія Хрещення Спасителя становить парадокс, оскільки накладає на безгрішного Христа вимоги грішника. В якому ж очищені міг мати потребу Той, Хто був непідвладний гріху?
Перед Іоаном Хрестителем відкривається таємниця істинної праведності Ісуса Христа, що спонукає його заперечити необхідність Його хрещення, на що останній дає незвичну відповідь: «Залиш це, бо належить нам виконати всяку правду» (Мт. 3: 15). Про яку правду говорить Христос?
Правда Божа полягає у тому, що повинно звершитися явлення Царства миру, пов’язаного з приходом Христа. Саме у Ньому сповнення часів, коли закони духовного світу вторгаються у межі земного існування, де панує влада гріха. І щоб цей прихід грядущого віку зміг відбутися потрібне подолання наслідків гріха через спасительний подвиг Христа – Бога, Який втілився.
Саме тому безгрішний Ісус входить у води Йордану не заради особистого очищення, а занурюється у глибину наслідків людського гріха, котрий її саму і все творіння зробив нечистотою і мертвістю, що потребує оновлення.
Хрещення Господнє – це нове твориво, котре закликає сучасну людину до тієї співпраці з Богом, котра була запропонована Адаму ще в раю до гріха – преображувати світ, робити матерію тонкою плоттю Духа, що пронизує усе. Лише досьогоднішній спротив людських істот не дає і надалі відбутися цій меті – привести Космос до Христа.
Син Божий, починаючи від Різдва і до Вознесіння, Сам бере на Себе цю місію спасіння, але завжди чекає взаємної участі кожної людини, щоб всі могли свобідно стати причасниками діла Божого.
