Нинішнє свято назване Стрітенням, що означає "зустріч", відображає нам шлях людини, яка тяжким трудом боротьби з гріхами підготовлює себе до зустрічі з Богом. Образ цього бачимо на прикладі праведного Симеона та пророчиці Анни.
Наше бажання зустріти Христа найчастіше не підкріплене ні вірою, ні практичним втіленням тієї правди, до якої закликає Бог. Звідси і наше неготовність зустріти "вогонь, що палить", "світло невимовне", як читаємо в молитвах.
Весь Старий Завіт у лиці праведного Симеона та пророчиці Анни, всіх пророків та патріархів, Іоана Хрестителя та Пресвятої Діви був шляхом відданої аскези ради подолання наслідків гріхопадіння і безумовного смирення перед величністю Сотворителя, тому й зумів породити таких геніїв духа. Проте кожен з цих праведників усвідомлював обмеженість своїх трудів, тому й уповав на милість грядущого Спасителя.
Так само й ми у своїх духовній практиці повинні підпорядкувати власні амбіції волі Божій, плоть підкорити аскезі для позбавлення на них смертоносного впливу пристрастей і твердо чекати особистого стрітення, зустрічі з Богом.
Напередодні, 1 лютого 2026 року ввечері, протоієрей Олександр Трофимлюк у співслужінні храмового духовенства – протоієрея Сергія Цьоми, священників Богдана Гайдая та Костянтина Москалюка, протодиякона Миколи Кучера та дияконів Максима Музики та Олега Чабана – відслужив у Свято-Покровському соборі Солом’янського району міста Києва Всенічне бдіння.
У сам день свята Стрітення Господього, 2 лютого 2026 року, було звершене мале освячення води та Божественна літургія за чином святителя Іоана Золотоустого.
Величний собор був наповнений вірянами, які прийшли до храму. Після відпусту літургії духовенство храму, за давньою традицією, звершило освячення свічок.
