Надрукувати
Категорія: Новини

Дивлячись на Чесне Древо – побачмо страшні Христові страждання, поклоняючись Животворчому Хресту – віддаймо шану і поклоніння не художньому образу, а голгофській святині, що прийняла в свої обійми Спасителя світу. З таким внутрішнім налаштуванням приступаймо до сьогоднішнього святкування Воздвиження Животворчого Хреста Господнього.

Історичною підставою цього празника, яке православні християни святкують 27 вересня, є дві події: віднайдення у IV-му столітті хреста, на якому розіп'яли Господа Ісуса Христа, а також повернення цього хреста з Персії до Єрусалиму у VII-му столітті.

Проте наше святкування цього торжества повинно враховувати не лише вищезгадані подій багатолітньої давності в історії Візантійської імперії, а найперше як подія, що сталася ще до самого створення світу і людини, де дерев’яний хрест став видимим знаком прояву найбільшої Любові Божої до свого творіння.

Святий праведний Іоан Кронштадтський сказав: «Хрест без любові не можна мислити і представляти: де хрест, там і любов; у церкві ви скрізь і в усьому бачите хрест для того, щоб усе нагадувало вам, що ви у храмі Бога любові, в храмі Любові, Розіп’ятої за нас».

Сьогодні ми згадуємо не просто історичну подію - віднайдення Хреста Господнього, ми замислюємось, що для нас є Хрест Христовий. Не просто хрест, а саме Христовий. Дивлячись на це знамення, носячи його на собі, ми згадуємо не матерію, ми згадуємо його сутність. Це місце зустрічі людини з Богом. Райське дерево стало символом смерті людської природи, Хрест Христовий - символ її воскресіння! Саме на хресті звершується єднання людини з Богом - через відмову від себе заради Божої волі, здобуваєш себе, але вже іншого, воскреслого в Христі Ісусі

Поширити у соцмережах

Перегляди: 559