Історія Церкви знає немало торжеств, в якому шанується одночасно кілька святих: трьох святителів – Василія Великого, Григорія Богослова та Іоанна Золотоустого, страстотерпців Бориса та Гліба, рівноапостольних Костянтина та Єлени, безсрібників Косьми й Даміана та багато інших прикладів святих пар, а то й цілі сонми. І всі ці приклади святих об’єднує чи то кровне родство, чи рід діяльності, чи спільне походження, чи однаковий подвиг віри. Проте сьогоднішні святі демонструють нам приклад того, як кардинально різні особистості у горнилі Христової любові отримують спільні лаври апостольської першості.
Сьогодні Церква з великою пошаною згадує пам'ять святих першоверховних апостолів Петра і Павла. Перший – невчений рибалка запальної вдачі і другий – інтелектуал свого часу і ревний виконавець старозавітного Закону. Один – зрадник Христа, який тричі відрікся від божественного Вчителя, і другий – жорстокий ненависник християн і гонитель Церкви. В одному і другому випадку наступає такий момент, коли в життя цих людей увіходить Сам Спаситель і абсолютно змінює його.
Ми, часто дивлячись на життя святих людей, бачимо на першому плані лише велетнів духу, непереможних подвижників у боротьбі з гріхом і дияволом, але втрачаємо з виду іншу сторону життя цих людей, – таку ж повсякденну, як і в кожного з нас. І саме приклад святих Петра і Павла показує нам з яскравою чіткістю ці протиріччя, що у співдії з Богом можуть стати спонукою для переродження у життя ради Христа і світу. Тож нехай жодні, чи то внутрішні, чи зовнішні негаразди не стануть нам перепоною на шляху до зустрічі з Богом!
Святі першоверховні апостоли Петре і Павле, моліть Бога за нас!
